Олександр Русий. Вірші. стор. 15

Співаки

Раз на п’ять років (напередодні виборов зазвичай) прокидаються депутати і про народ піклуватися починають. Закони приймають на зарплати-пенсії кошти виділяють. Через це у сесійній залі неначе музика лунає, ніжна така, лагідна.

Це сидять обранці
і співають хором,
але кожен прагне
витягути соло,
що життя щасливе
вже не за горами
що усі невдовзі
станемо панами.

Особливо мажоритарники стараються. Вони найбільше народ люблять. Так, що навіть поділитися з людьми готові. А тому і дарують гроші на пакунки, і щедрими обіцянками годують.

Кожен тягне соло,
та виходе хором,
але виглядають
впевнено, бадьоро.
А тому співають
форте і піано,
що усі невдовзі
станемо панами.

Проте найкращі співаки, звісно, опозиційні – голосисті, енергійні. Але хворі усі, із пам’ятью у них негаразд. Як тільки владу втратили, одразу забули, як свого часу над народом знущалися. Через це і співають як про людей дбати будуть. Однак дехто і досі їм довіряє.

Морозний вітер
снігами віє,
с хто це пнеться
до нас в месії?
Це Баранович
нам щастя зиче
і до отари своєї кличе.

Гарно співають, але горщики побили, розкололися. Не змогли визначити, хто з них народ найбільше любить.

Співають поруч
такі надійні,
такі амбітні
опозиційні.
Це депутати
від хапайблоку
що нахапались
колись невроку.

Ну от і нова хвиля прийшла. А я давно казав, що серед політиків професійних клоунів нема. Дослухалися нарешті. Одне жаль – брати Шумахери мовчать, чи вичикують, чи досвіду набираються.

Ось тягне соло
фігляр городній,
такий веселий,
такий народний
Співа бадьоро
усім знайоме
Кара Господня –
веде в безодню.

Влада теж гарно співає, лагідно так, оптимістично. Проте аплодують менше, бо популярність падає. А все через тарифи та зарплати – надто розрив великий. Тож є шанс зі сцени зійти. А так непогано співають.

Будуть компенсації,
пенсії, зарплати,
тільки не забудьте
знову нас обрати.

Як слухаю політиків, то аж свербить запитати: «У якій школі вас співати навчили?» Начебто і правильно співають, та вагомий недолік є – самобутність відсутня. За шаблоном співають. Через це і плутають їх люди – всі пісні однакові, всі добро і щастя обіцяють. Хочь би один якийсь негоразд пообіцяв.

То співають хором.
то співають соло,
а проте виходе,
що ідуть по колу –
музика однакова,
всі пісні знайомі,
мов на репетиції
у поганій школі –
впевненно і вірно
грають музиканти,
та нема родзинки,
бо нема таланту.

***
Байка про кандидата

Напишіть в програмі все чого вам треба —
стати президентом виникла потреба
А як оберете (прошу не сміятись,
в нашому кварталі всяке може статись),
візьмуся за справи і заради тиші
буду я сумирний, мов церковна миша
Буду я молити всіх богів одразу
аби з України вивели заразу
І до дідька лисого кинуся в коліна,
що та територія, ми — одна родина!
Стану на коліна, буду плазувати,
Є у мене думка все повіддавати.
Так що обирайте, не марнуйте часу —
будете сміятись й плакати одразу!

назад

Похожие статьи:

  • Нет похожих статей