Олександр Русий. Вірші. стор. 14

Байки Старокиївські

Нестор Літописець
Замовлення князя я виконав вдало,
створив із нічого літопис держави.
Хоч фактів замало, та є побрехеньки,
байки та легенди додав потихеньку.
Шануйте, нащадки, історію давню,
вивчайте у школах байки стародавні!

Аскольд і Дір
І досі спір про них трива —
чи не один це князь бува?
Бо літописець нам лукаво
замаскував їх дуже вдало.

Олег Віщий
Міг перекинутись на вовка,
та не про це тепер промовка.
цей князь (нахаба і пронира)
підступно вбив Аскольда й Діра.
Ходив потому на хазар —
злих попередників татар.
Човни на колеса поставив,
чим греків дуже позабавив.
А потім, русам на відраду,
щита прибив до стін Царьграду.

Ігор
Не мав уяви про порядність,
ним керувала власна жадність.
Повсталі, князя як схопили,
до двох дубків його срутили.
Розмичку князю влаштували,
а потім довго святкували.
Сконав безславно старий скнара,
така за жадність була кара.

Ольга
Була вона красива й мудра,
а ще до того ж миролюбна.
Любила князя й добре дбала
про сина свого Святослава.
А потім ця княгиня мила
птахами Коростень спалила.
Дружина ж порубала всіх,
хто з міста вибратися встиг.
В літопис оповідь трагічна
ввійшла як хитрість стратегічна.
Проте військові говорили:
«Боехня! Це стріли запалили!»

Святослав
Літопис складно та яскраво
нам розповів про Святослава.
Як печеніги його вбили,
як чашу з черепа зробили.
Як на тій чаші написали,
щоб марно слави не шукали.
От тільки як вони писали,
якщо писемності не знали?!

Володимир
Цей переможець Херсонесу
за жінку взяв собі принцесу.
Хрестився сам, і Русь хрестив
та мав чимало ворогів.
Тож мав багато воювати,
аби державу відстояти.
А щоб посилити тили,
створили Змійові вали.

Кочівники (печенеги та половці)
Вивчати їх — невдячна справа,
вони літописів не мали.
А наш літопис достовірний
розмалював їх негативно.
Тому й не знаємо як жили,
яким богам вони служили.
Бо літописець, що писав,
нічого сам про них не знав.
Лише розорені кургани
немов відлуння тої слави.

Післямова
Це повість нашіх давніх літ,
яку усім нам знати слід.
А отже мусимо вивчати
убивства, злочини та зради.

 

Байки Московські

Земля Російська
«Се — град Москва, — Русі срєдіна»
і всього світу пуповина.
Та іноземці це не знали,
ту землю Моксель називали.
Що ж до населення країни,
то визначали — угри й фіни.

Шапка Мономаха
Це — символ Руської держави,
водночас символ її слави.
Сам імператор Візантії
подарував її Росії.
Тепер усе це зветься фейком,
бо це бухарська тюбетейка.

Д. Донськой
Цей князь Мамая переміг,
але від Тохтомиша втік.
І до Москви ввійшли татари,
туди впустили їх бояри.
Отак ганебно і без бою
перемогла Орда героя.

І. Грозний
В народі знаний як Мучитель
(мовчать підручник та учитель).
За що це прізвисько придбав?,
бо за людей багато дбав.
Щоб не пропали їхні души,
людей він тисячі замучив.
А ще створив Московське царство
і розгромив татарські ханства.
Тому і звуть його Великий,
хоча насправді злий та дикий.
Одне лише незрозуміло —
чому святим ще не зробили?

Вертеп

1. Замість вступу
Летить кружляючи Жар-Птиця,
тече Дніпро біжить водиця.
Поважно скаче Колобок,
за ним Лиса, за нею Вовк.
Це поскакали конкуренти,
на вищу владу претенденти.

А вздовж дороги — депутати,
лежать, благають знов підняти.
І руки наче два крила
Кощій Безсмертний простяга.

2. Колядники
Це — наш вертеп, це — перегони,
це — бій за владу і корону.
Вертеп до кожної оселі
несуть колядники веселі.
Іде Коза, іде Лукавий
і кожен прагне влади-слави.
А віфліємьска зірка скаче,
то посміхається, то плаче.
За дійством з сумом і нудьгою
спостерігає Смерть з косою.

3. Вертеп
Готові бюлетні та урни,
лунає музика бравурна,
народ іде голосувати
(ми знов пошиємось у дурні?),
тепер лишилося чекати.

4. Післямова
Вже глупа ніч, але не спиться,
луна, мов гарна молодиця.
Замовкла музика бравурна,
дістали бюлетні із урни.
Допоки не почне світати
потрібно все підрахувати.

За підрахунком стежать біси,
чекають як впаде завіса,
щоб по завершенню вистави
одразу взятися до справи.

Сірко
«Їхали козаки
чуби по губам»,
попереду їде
кошовий Іван.
Вітерець колише
трави степові,
мерехтять і сяють
зорі вікові.

Стелиться і падає
хвилями туман,
місяць грає в небі,
наче ятаган.
Все відпочиває,
тиша навкруги
і не помічають
сонні вартові
як козацьке військо
диким степом йде,
як до Перекопу
їх Сірко веде.

Розкриває крила
лава на ходу,
бунчуки козацькі
грають на вітру.
Буде на світанку
кара ворогам,
«Їхали козаки
чуби по губам»

Законотворці
1.
Був голий та босий,
дорвався до влади
і миттю з’явились
маєтки, наряди.

Отож, справедлива
народна промовка,
що влада і гроші,
мов нитка та голка.

2.
Волав: «Я — народний,
я — обраний вами!»
і гроші бюджетні
виносив мішками.

Тому недаремно
про нього казали:
«Простий, як свиня,
як гадюка — лукавий!»

3.
На сесії в Раді приймали закони,
один із обранців «сидів» у айфоні,
він був не один, були другі і треті,
ці хлопці затято «сиділи» в газеті.
Важке, безумовно, життя депутата —
доконче потрібно розваги шукати.

назад

Похожие статьи:

  • Нет похожих статей