028028028911

Плекається сонячне гроно

Суспільство

Північні райони Одещини мають великий потенціал для розвитку виноградарства. З великою любов’ю сонячну ягоду культивують на Ананьївщині, насамперед у прадавніх молдавських селах Долинське, Гандрабури, Байтали, Точилове. Традиційно частину своєї присадибної ділянки селяни відводять під виноградну лозу. А рецепти виноградного трунку передаються у кожній родині з покоління в покоління, а технологія його виробництва сягає сивої давнини.

428494151971

Винороби із Захарівського району

З історичних джерел відомо, що умови для розвитку виноградарства погіршилися у 1475 році, коли ці землі були загарбані турками. Воїни Османської імперії вина не вживали, бо виноробство не заохочувалося Кораном. Проте турецька влада особливими ярликами гарантувала православному духівництву недоторканість монастирських виноградників. Відтоді виноградарство вже ніколи, навіть у найтяжчі часи, не зникало з господарств Південної України у межиріччях Дунаю, Дністра та Кодими.

У Точиловому, за словами сільського голови Миколи Рябого, кожен поважаючий себе  господар має власний виноградник. І таких невеликих виноградних плантацій нараховується понад 600. Вино, зазвичай, виробляють для своїх потреб. Одна із довгожителів села Лідія Брагар щороку виготовляє три тонни вина. Надлишки реалізовує, щоб поповнити свій сімейний бюджет. Найкраще вино, здебільшого кагор, закуповують у неї священики для церемонії причастя. А 76-річний Іван Стратау все життя вживає лише вино, навіть замість води, і напрочуд гарно себе почуває.

Чимало славних виноробів працюють у сусідньому селі Гандрабури, де мешкає і бондар Василь Митрей, який майструє столітрові бочки для вина та інші дерев’яні ємкості. Він підрахував, що за чверть століття виготовив більше 20 тисяч бочок. Усі селяни навколишніх сіл зберігають вино саме у таких дубових бочках, де воно набуває неперевершеного смаку.

Щороку в жовтні місяці на Ананьїв­щині влаштовуються фестиваль молдавської культури «Стругушор» («Виноградне гроно»), де його гості та учасники, насамперед, дегустують молоде вино та ласують національними молдавськими стравами. Програма фестивалю передбачає знайомство з виставкою декоративно-ужиткового мистецтва народних майстрів, де також можна помилуватися картиною художника Георгія Белали «Байтальська лоза», що є символом любові людей до виноградарства.

59995

Картина Г. Белали «Байтальська лоза»

Цьогоріч фестиваль відбудеться у тринадцяте, й молоде вино, золотиста мамалига, найніжніші вертути разом з запальними молдавськими мелодіями і танцями вкотре не залишать байдужим жодного його відвідувача.

270 сортів винограду, здебільшого столових, культивує на своїй присадибній ділянці колекціонер і селекціонер сонячної лози Олександр Фоменко з с. Жеребкове. Для виготовлення соку та купажних білих і червоних вин він має 30 виноградних сортів. Серед них — «Красень», «Лівадійський чорний», «Магарач» та інші. Для популяризації виноградарства Олександр Фоменко у 2011 році влаштував конкурс «Регіональне гроно-2011». Тоді близько ста любителів-виноградарів з Ананьїв­ського, Подільського районів  Оде­щини та Первомайського району Миколаївщини демонстрували свої успіхи, представляючи найбільшу вирощену китицю винограду та запашне вино. Першість з виноробства виборов жеребківський господар Сергій Ткач. На думку виноградаря, на півночі нашої області варто влаштовувати традиційний фестиваль вина й винограду, бо не лише у Бессарабії культивується виноградарство.

За ствердженнями фахівців, у найближчі 10 років агровиробники українського півдня можуть сміливо переорієнтуватися на вирощування досі екзотичних для нашої країни фруктів. Поряд з черешнями, вишнями, яблунями, суницями та малиною цілком можуть з’явитися насадження хурми, зізіфусу, гранату, фізалісу, азиміни, пепіно та іншої екзотики. За дотримання технології на землях Одеської області вже зараз можна вирощувати культури, притаманні Грузії, Туреччині, Франції, Італії чи країнам Середньої Азії, зокрема кишмишні сорти винограду. Тим більше, що для цього є необхідна сортова база.

На знімку: Винороби із Захарівського району

Автор: Юрій Федорчук

Похожие статьи:

  • Нет похожих статей

Добавить комментарий