Любов Рудковська. Вірші стор. 6

Тумани, тумани

Тумани, тумани,
Все сірі тумани,
Вкриваєте землю
Навіщо, скажіть?
Тумани, тумани
Із свого полону,
З густого полону
Мене відпустіть.

Розсійтесь тумани
Розвійтесь — благаю.
Хай сонце яскраве
На землю впаде.
І біль мого серця,
Що душу тривожить
Назавжди із вами
Нехай пропаде.

Хай сонечко з неба
Теплом зігріває.
Років хай багато
Зозуля кує.
А людям у мирі
На цілій Планеті
У щасті, достатку
Бог жити дає.

Я так тебе любила

Соромила мене мати,
А батько сварився.
Зелененький барвиночок
По землі стелився.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

Соловейко у садочку
Тьохав — заливався,
А із неба місяченько
На нас задивлявся.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

Іди, іди мій коханий,
Вертайся додому.
З ким провів ти цілу нічку
Не кажи нікому.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

А, як мати запитає,
Де провів ти нічку?
Скажи не зміг найти броду
Через бистру річку.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

назад

всего просмотров — 0

Похожие статьи:

  • Нет похожих статей