Любов Рудковська. Вірші стор. 6

Тумани, тумани

Тумани, тумани,
Все сірі тумани,
Вкриваєте землю
Навіщо, скажіть?
Тумани, тумани
Із свого полону,
З густого полону
Мене відпустіть.

Розсійтесь тумани
Розвійтесь — благаю.
Хай сонце яскраве
На землю впаде.
І біль мого серця,
Що душу тривожить
Назавжди із вами
Нехай пропаде.

Хай сонечко з неба
Теплом зігріває.
Років хай багато
Зозуля кує.
А людям у мирі
На цілій Планеті
У щасті, достатку
Бог жити дає.

Я так тебе любила

Соромила мене мати,
А батько сварився.
Зелененький барвиночок
По землі стелився.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

Соловейко у садочку
Тьохав — заливався,
А із неба місяченько
На нас задивлявся.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

Іди, іди мій коханий,
Вертайся додому.
З ким провів ти цілу нічку
Не кажи нікому.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

А, як мати запитає,
Де провів ти нічку?
Скажи не зміг найти броду
Через бистру річку.

Я ж тебе так любила.
Я ж тебе так кохала.
Я ж тебе у обіймах
Цілу нічку цілувала.

Вишиванка

Вишиванка моя вишиванка,
Найгарніше вбрання на землі.
Вишиванка моя вишиванка,
До вподоби ти серцю й мені.

Як вберуся в свою вишиванку,
То, від щастя радіє душа.
У барвистім віночку веснянім
України моєї краса.

Світить сонечко ясно із неба,
на сади, на безкраї поля.
До вподоби мені вишиванка,
Українське народне вбрання.

Вишиванка моя вишиванка,
Гріє душу і плечі мої.
Це невтомні матусені руки
Вишивали на щастя мені.

Сльоза щастя

Сльозу від щастя витерти забула,
Маленьку донечку до серця пригорнула.
Чого ще треба у житті людині
Коли житття даруєш ти дитині?

Сльоза від щастя на очах тремтіла,
А я всміхалась — донечці раділа.
Така маленька, світлі оченята,
Трішечки схожа і на маму, і на тата.

Маленька квіточка, ти наше сонечко,
Щастя всміхнулося в наше віконечко.
Рости здоровою, рости щасливою,
Душею, донечко, ти будь красивою!

Ветка белой сирени

Ветка белой сирени
Заглянула в окно.
Как бы я не любила,
Но тебе все равно.

Ты проходишь не смотришь,
Не глядишь на меня.
Тебя, милый, подруга
Увела у меня.

Как смогла ты, подруга,
На моём стать пути?
Мое сердце от боли
Рвёт на части в груди.

Ах, зачем доверяла
Тебе тайны свои?
Понапрасну открыла
Свою тайну любви.

Ветка белой сирени
За окном отцветёт.
А любовь в моем сердце
Отболит и пройдет.

Багато чого я не знаю

Лиш місяць дивився в вікно,
А ніченька сон відібрала.
До ранку заснуть не могла —
Життя все в думках перебрала.
Для чого прийшла у цей світ?
Яку я тут місію маю?
Для мене це ніби кросворд,
А як розгадати — не знаю.
Змінити на караще цей світ —
Не взмозі, як би не старалась.
Дізнатись чому, стільки зла
Я скільки живу намагалась.
Я вірити хочу у те,
Що люди колись зрозуміють —
Світ — створений нам для добра,
Добром нехай землю засіють.

Значит судьба так решила

Нет в моем сердце ни боли,
Нет в моем сердце ни зла.
Все, что дано мне судьбою
Я не смущаясь несла.

Тяжести жизни не гнули,
Вынести все я смогла,
Только тропиночку счастья
В жизни своей не нашла.

Видно тропиночка счастья
Спряталась — скрылась в траве,
Значит судьба так решила,
Чтоб не досталась тебе.

Нет в моем сердце ни боли,
Нет в моем сердце ни зла.
Всем пожелаю я счастья,
Верной любви и добра.

Теща

Ой, теща моя, щоб була здорова,
Миє зятеву машину і рубає дрова.
Ой, теща моя, моя перепілка,
Вона крутиться весь день
Як в колесі білка.

Дякую тобі тещо, за дочку-дружину,
Дякую, що бавила ти нашу дитину.
Що ранесенько вставала і пізно лягала,
Через нас ніколи теща спокою не мала.

Ой, теща моя, моя перепілка,
Тещо моя, роботяща ніби тая бджілка.

Острым пером

Жизнь настала хороша,
Нет в кармане ни гроша.
Солнце жарит не щадя,
Просим в Бога мы дождя.

Цены вверх лезут-ползут,
За границу все бегут,
Надо семьи содержать
Жизнь получше детям дать.

Депутаты обнаглели —
Как вы людям надоели.
Вы страну разворовали,
Люди в вас рабами стали.

нет ни совести, ни чести,
Вам бы стать на нашем месте.
Может быть тогда и впрямь
Вы прислушались бы к нам.

то, что вы наворовали
Все в бюджет страны отдали.
Люди жили бы в достатке
И было бы все в порядке.

Хватит людям обещать,
Дураками нас держать.
Украина для людей —
Не для воров и злодей.

Реформировать вас надо,
Дверь тюрьма открыть вам рада.
Может быть наступит час
Мы засадим в тюрьмы вас…

Я його так любила

Соромила мене мати,
А батько сварився,
Зелененький барвіночок
По землі стелився.

Я ж його так любила,
я ж його так кохала.
Я його цілу нічку
У обіймах цілувала.

Соловейко у саду
Тьохав — заливався,
А із неба місяченько
На нас задивлявся.

Я ж його так любила,
я ж його так кохала.
Я його цілу нічку
У обіймах цілувала.

Іди, іди мій коханий
Вертайся до дому,
Де провів ти цілу нічку
Не кажи нікому.

Я ж його так любила,
я ж його так кохала.
Я його цілу нічку
У обіймах цілувала.

А, як мати запитає
Де провів ти нічку?
Скажи — не зміг знайти броду
Через бистру річку.

Я ж його так любила,
я ж його так кохала.
Я його цілу нічку
У обіймах цілувала.

назад

Похожие статьи:

  • Нет похожих статей