b7444791

Чи знали ви, що…

На берегах Тілігула там, де зараз стоїть село Гандрабури ананьївські дослідники знайшли сліди поселення, относимого за часом ще до Трипільської культури — III тисячоліття до н.е.

У скарбниці Ананьївської гімназії була велика мисливська колекція — чучела тварин і птиць нашого краю: ведмедя, вовка, лисиці, вепра,оленя, косулі, волги, удода, чаплі, лелеки. Навіть — 500-кілограмовий кістяк мамонта. До 2017 року у кабінеті білогії знаходилось величезне чучело кабана.

На берегах Тилігула знайдено золоті чеканки Юлія Цезаря, срібні — Олександра Македонського, монети античних часів. Загалом колекція, яку збирав і зберігав директор Ананьївської гімназії, дійсний статський радник Ф.Ф. де Гаспль, обчислювалася мільйонами доларів.

Ананьїв, виявляється, був названий на честь засновника і першого пророка караїзму, якого звали Анань Бен Давид. Герой, на пропозицію якого наше місто названо Ананьєвам, носив прізвище Тютюрбек і був по материнскій лінії предком маршала Малиновського. (Борис Робул )

Тілігульський лиман сполучався з морем за допомогою проток в пересипах. Це можна побачити на топографічних картах 1770-1830 — х років.

Тілігул був колись судноплавною річкою. При розкопках, зроблених в 1850 році, біля старого млина був знайдений великий якір від римської галери. Археологи знайшли й золоті карбовані монети Юлія Цезаря та срібні — Олександра Македонського.

Наукова експедиція відкрила таємниці Кургана на 1 дільниці Ананьєва і некрополя (міста мертвих) в степу між Гандрабурами і Селіванівкою.

Ананьївщина у минулому була частиною провінції Османської імперії, а Ананьївські Одаї (з турецького—вівчарня) літньою резиденцією ногайських ханів, правителів провінції. Залишки турецької оборонної застави на першій дільниці відомі під назвою «Турецький вал».

Архів Вільного Ананьївського історичного товариства містив оригінали картин Куінджі, Айвазовського, Верещагіна. Середньовічні рукописи, рідкісні, документи про географію, топоніміку і етнографію нашого краю, історію перейменування поселення Вад в місто Ананьїв, річки Фос — в Тилігул.

Невтомним збирачем, хранителем усієї унікальної і багатющої скарбниці історичних цінностей Ананьївщини був учитель словесності місцевої гімназії М.О. Меделович (1860—1944) — випускник університетів Тарту (Естонія) і Кардова (Чехія). Людина енциклопедичних знань він крім російської і української, вільно володів англійською, французькою, німецькою, італійською, грецькою, латинською, польською і чеською мовами.У безцінній колекції Меделовича були власноручні записи Бернарда Шоу і Ромена Роллана, Герберта Уеллса і Томаса Манна, Степана Цвейга. Були тут і рукописи Олександра Сергійовича Пушкіна — рядки, які поет писав, перебуваючи в Ананьєві.

Як свідчив Почесний громадянин Ананьїєва Б. Робул, частину архіву Меделовича було спалено у дворі райкому партії, по приказу якогось партфункціонера. А основну частину багатійшої колекції, вартість якої оцінювалась в декілька мільонів доларів, було вивезено до Румунії в роки окупації Ананьєва.

Харальд Суворий, зять Ярослава Мудрого та король Норвегії, гостював у правителя стародавнього Ананьєва Албула. Ананьївський правитель Албул був прямим нащадком соратників князя Олега і князя Ігоря.

Весною 1933-го ківш екскаватора, який поглиблював дно Тилігула в районі залізного моста, наткнувся на дракен — корабель вікінгів (варягів), ніс якого прикрашала дерев’яна фігура дракона.

У роки розквіту міста єврейське населення становило до 80 % від загальної кількості жителів.

За легендою в Ананьєві двічі побував О.С. Пушкін. Перший раз в 1823, коли супроводжував дружину графа Воронцова Єлізавету Ксаверівну у якості перекладача. І другий раз через рік, коли їхав на заслання в  Михайлівське.

У 1859 році в Ананьєві побував Государ Імператор Російський Олександр Миколайович: «Осенью 1859 года город Ананьевъ быль осчастливлень проездомъ чрезъ него незабвеннаго Государя Императора Александра Николаевича. Священнослужители, ожидая Государя Императора, почти всю ночь провели въ церкви. ВозлЪ почтовой станціи толпился народъ, жаждавний видЪть Государя; но Онъ, проЪзжая чрезъ Ананьевъ почти на разсвЪтЪ, по нездоровью своему, спаль въ каретЪ. Издали завидя царскій поЪздъ, народъ привЪтствоваль дружнымъ ура!» — Х.Е.В. 1892 г.

В Ананьєві побував з концертом знаменитий у всьому світі співак — Федір Шаляпін. Розчулений любов’ю ананьївських шанувальників, він заспівав для них з балкону готеля » Лондон» (сьогодні відділ поліції) арію з пушкінської » Русалки» та пісню на слова Р. Бернса » Блоха».

Народник Микола Костянтинович Судзиловський виїхавши за кордон саме з Ананьєва, був обраний президентом сенату Гавайських островів.

У нашому місті жили й працювали знаменитий композитор Петро Іванович Ніщинський, художник Євген Іванович Столиця, академік- хімік Семен Вольфкович.

Неодноразово в нашому місті бувала українська письменниця Леся Українка.

За стадіоном, в районі так званих «свинячих рип» росте верба, якій за переказами близько 300 років (насправді прі детальному досліджені виявилось, що вік її значно молодший — біля 150 років. Але за обхватом (7 м. 20 см. наша верба — друга в Україні!).

В Ананьїв приїжджала та давала домашні концерти в будинку своїх родичів Вілінських, знаменита російська й радянська оперна співачка Ксенія Георгіївна Держинська.

За деякими відомостями (Вікіпедія), легендарний бандит і грабіжник часів громадянської війни Мішка Япончик (він же Мойше — Яків Вольфович Вінницький) народився 30 жовтня 1891 в селі Голта (сьогодні м. Первомайськ Миколаївської області) Ананьївського повіту Херсонської губернії.

Відомий та колоритний персонаж часів революції та громадянської війни Григорій Котовський неодноразово бував в Ананьєві. причому в різних «ролях» — в’язня, нареченого на весіллі. Будинок, на другому поверсі якого грали весілля Г. Котовського, до цих пір знаходиться на головній вулиці Ананьєва.

В селі Ісаєво Ананьївського повіту Херсонської губернії, 3 липня 1898 року народився всесвітньо відомий естрадний співак Петро Костянтинович Лещенко. По деяких свідченях, в роки румунської окупації Одеси він неодноразово відвідував своїх знайомих в Ананьєві.

За деякими, поки що не підтвердженими відомостями, в Ананьєві близько року працював знаменитий на весь світ Іван Максимович Піддубний — світовий чемпіон з боротьби. У 32 роки на чемпіонаті з французької боротьби в Парижі йому склали медичну картку: зріст 184 см., вага +118 кг., біцепс 46 см. груди +134 см. на видиху, стегно 70 см., шия 50 см.

Всі відомості викладені в цьому розділі взяті з відкритих джерел інтернету. періодичних видань. — наприклад з газети «Вечірній Ананьїв » (ВА №99.25.12.1999, №100.25.12.1999, №101.28.12.1999).

Добірку фактів склав О. Шхалахов

Віртуальний тур по Ананьївському історико-художньому музею

всего просмотров — 0

Похожие статьи:

  • Нет похожих статей